Поступальний розвиток матеріально-технічної бази з залученням бюджетних та позабюджетних коштів, широке впровадження ринку недорогих, доступних і високоякісних медичних послуг.

   Підвищення іміджу охорони здоров'я області в Україні та за її межами шляхом максимального використання наявного науково-технічного потенціалу, впровадження в практику досягнень світової медичної науки, та високим професійним рівнем надання медичної допомоги.

   Охорона здоров'я Київської області представлена потужною мережою медичних закладів, що обслуговує населення в загальній кількості 1804100 чоловік з них дорослих 1473700 чоловік, дітей 330400. В залежності від рівня надання медичної допомоги, заклади діляться на:

    Основною метою діяльності галузі охорони здоров’я є подальше покращання здоров’я населення області та підвищення якості медичної допомоги.

   Протягом 2004 року фінансування галузі охорони здоров’я склало 286,97 млн.грн., що становить 95% від запланованого. У порівнянні з 2003 роком обсяги фінансування галузі збільшилися на 13 відсотків.

    У розрахунку на одного жителя фінансування склало 160 грн. (у 2003 році – 139,3 гривні).

    У звітному році у галузі охорони здоров’я за рахунок коштів обласного бюджету було профінансовано 16 державних програм (у 2003 році – 15).

   На виконання заходів, передбачених державними програмами, направлено 17,5 млн.грн., що становить 97,7% від запланованих. У 2004 році фінансування державних програм у порівнянні з 2003 роком зросло на 10,1 відсотка.

   Значна увага приділялася фінансуванню заходів затверджених Указом Президента України "Про Комплексні заходи щодо поліпшення медичного обслуговування сільського населення на період 2002-2005 роки" та відповідного розпорядження голови облдержадміністрації від 22.02.2002 №114 "Про план реалізації в Київській області Комплексних заходів щодо поліпшення медичного обслуговування сільського населення на період 2002-2005 роки", на виконання яких було виділено 4,2 млн. гривень. Це дало змогу придбати значну кількість реанімаційного обладнання, автотранспорту, лабораторного та діагностичного обладнання, витратних матеріалів для центральних районних лікарень області, а також для медичних амбулаторій та дільничних лікарень.

   Одним із напрямків діяльності лікувальних закладів області являється залучення позабюджетних коштів для потреб галузі охорони здоров’я. У звітному році таких коштів було залучено 39,5 млн.грн., що на 4,0% більше ніж у 2003 році.

   Протягом 2004 року проведена значна робота щодо впровадження добровільного медичного страхування. Зазначеним видом послуг було охоплено понад 73,0 тис. осіб (у 2003 році – 63,2 тис. осіб) та отримано від страхових компаній 5,4 млн.грн., що на 36% більше ніж у 2003 році. У 2004 році зі страховими компаніями працювало 13 лікувальних закладів області.

    Продовжувалася робота щодо запровадження лікарняних кас, яких в області за станом на 01.01.2005 створено 3 (у містах Переяслав-Хмельницький, Березань та у Бориспільському районі). Лікарняними касами залучено 756,0 тис.грн. та виділено фінансову допомогу 4341 хворому.

   У 2004 році вживалися заходи щодо поліпшення матеріально-технічного стану лікувальних закладів області.

   На проведення поточних та капітальних ремонтів лікувально-профілактичних закладів було виділено з обласного бюджету 9,9 млн.грн., що на 2,8 млн.грн. більше ніж у 2003 році.

    На базі існуючих фельдшерсько-акушерських пунктів у 2004 році організовано 6 лікарських амбулаторій (у Києво-Святошинському районі – 5, Переяслав-Хмельницькому – 1).

   За станом на 01.01.2005 в області діє 15 амбулаторій загальної практики сімейної медицини, 4 сільські лікарські амбулаторії з дільницями сімейної медицини, 4 амбулаторії на території обслуговування дільничних лікарень, 8 дільничних лікарень з дільницями та відділеннями сімейної медицини, 7 поліклінік у складі центральних районних лікарень з дільницями сімейної медицини. Всього в області на кінець року функціонувало 38 закладів, які надавали допомогу на засадах сімейної медицини.

   З обласного бюджету на оснащення діючих амбулаторій сімейної медицини було виділено 271,3 тис.грн., що дало змогу оснастити 5 амбулаторій.

   В області продовжувалася робота, щодо розширення мережі денних стаціонарів. Всього розгорнуто 2153 ліжок денних стаціонарів при 212 лікувальних закладах. За звітний період додатково організовані денні стаціонари при 2 лікувальних закладах на 56 ліжок. У денних стаціонарах проліковано 53,0 тис. хворих.

   Значна увага приділялася питанням охорони дитинства та материнства. Вжиті заходи сприяли зниженню малюкової смертності, яка склала 8,7 проміле на 1 тис. народжених живими. Материнська смертність у порівнянні з 2003 роком знизилася у 0,7 раза.

   Завдяки створенню в області системи планування сім’ї та поліпшенню санітарно-освітньої роботи у 2004 році у порівнянні з 2003 роком рівень абортів знизився на 13 відсотків.

   Проводилася робота щодо попередження інвалідності та реабілітації інвалідів. Всього у звітному році вперше визнано інвалідами 7830 осіб дорослого населення. Первинна інвалідність на 10 тис. дорослого населення склала 52,7 випадка, а на 10 тис. працездатного населення – 47,2 випадка і знизилася у порівнянні з 2003 роком на 3,6 відсотка. Завдяки впровадженню нових медичних технологій лікування та реабілітації хворих показники реабілітації інвалідів у 2004 році зросли. Так, повна реабілітація інвалідів збільшилася у порівнянні з показниками попереднього року на 11,8 відсотка.

   Разом з тим не вдалося добитися позитивних результатів у боротьбі з епідемією туберкульозу в області. Захворюваність на туберкульоз у 2004 році зросла на 2,4% і становила 63,2 випадка на 100 тис. населення.

   Негативно впливають на розв’язання цієї проблеми наступні чинники: незадовільний стан матеріально-технічної бази, неукомплектованість протитуберкульозних закладів лікарськими кадрами та відсутність лікувального корпусу обласного протитуберкульозного диспансеру. Орієнтовна вартість будівництва лікувального корпусу становить понад 30 млн.грн., але у зв’язку з відсутністю коштів проектні роботи на будівництво не ведуться.

   У лікувальних закладах області протягом звітного року значна увага приділялася підвищенню кваліфікації медичного персоналу. У вищих медичних закладах післядипломної освіти пройшли підготовку 1545 лікарів області, у порівнянні з 2003 роком їх кількість збільшилася на 16,2%, підготовку на курсах підвищення кваліфікації пройшли 1870 середніх медичних працівників, що на 9,3% більше ніж у попередньому році.

   Протягом 2004 року з метою присвоєння кваліфікаційної категорії, атестовано 1162 лікаря (показник 2003 року перевищено на 38,9 відсотка).

    В закладах первинного рівня медико-санітарної допомоги (крім ФАПів та фельдшерських здоровпунктів) прийом хворих ведеться по 3х-4х спеціальностях. Саме в цій ланці охорони здоров'я області починає зароджуватись плеяда сімейних лікарів.

Так в Київській області організовано 11 закладів сімейної медицини:

• Баришівський р-н - с. Садове
• Білоцерківський р-н – Узинська УРЛ
• Богуславський р-н – м. Богуслав
• Броварський р-н:
  

  м. Бровари

  с. Калинівка

  смт. В.Димера

• Переяслав-Хмельницький р-н:
  

  с. Циблі

  с. Хоцьки

• Фастівський р-н – смт Борова
• Бородянський р-н – с. Бабиці
• Яготинський р-н – с.Памфилівка

    Заклади цього рівня здійснюють методичне керівництво закладами первинного рівня, та надають кваліфікаційну, та первинну спеціалізовану допомогу хворим. Прийом хворих ведеться по 20-23 спеціальностях, в залежності від кількості населення району, та потужності закладів.

    В перерахованих обласних закладах та спеціалізованих диспансерах надається спеціалізована допомога по профілям на високому рівні з використанням найновішої медичної техніки та з впровадженням сучасних досягнень світової медичної науки.

   Так в Київській обласній лікарні № 1 працюють сучасні клініко-діагностична, бактеріологічна, цитологічна, радіологічна, імунологічна лабораторії. Сучасні діагностичні відділення: функціональної діагностики, ультразвукової діагностики, ендоскопії, рентген-радіології. Функціонують відділення штучної нирки, відновного лікування. Проводяться такі складні оперативні втручання, як ендопротезування, лапароскопічна холецистектомія, видалення кіл хребта, складні пластичні операції сечо-видільних органів, складні оперативні втручання на органах грудної та черевної порожнини, нейрохірургічні, пластичні операції. (детальна інформація представлена нижче)

    Київська обласна лікарня № 2 - центр обстеження, лікування та реабілітації населення області яке потерпіло внаслідок аварії на Чернобильській АЕС. Лікарня оснащена сучасною медичною апаратурою та медичним обладнанням, що дозволяє якісно і в короткі терміни проводити обстеження хворих. Високий фаховий рівень лікарів та чуйне відношення медперсоналу дозволяють проводити лікування хворих на високому рівні, з прекрасними результатами.

    Обласна лікарня відновного лікування, що розміщена в м. Миронівка - це український Хмельник в Київській області, де високоякісна радонова вода і професійний рівень медперсоналу дозволяють на декілька років зцілити недуги хребта та суглобів. В обласних спеціалізованих закладах проводиться висококваліфіковане консервативне та оперативне лікування хворих по профілях на високому фаховому рівні.

    Київський обласний санаторний комплекс - розміщенний в живописній місцевості Ірпінської зони, має потужні відділення, що займаються оздоровленням дитячого населення області по слідуючим профілям:
1. ендокринологічний;
2. протитуберкульозний;
3. психоневрологічний;
4. ортопедичний.
Кліматичні фактори та увага медперсоналу комплексу творять чудеса та несуть зцілення дітям.

   Загальнопрофільний санаторій "Поляна", що розміщенний в Баришівському районі області несе оздоровлення дітям з хворобами серцево-судинної, дихальної систем, та з захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

   На території Київської області в живописному куточку Переяслав-Хмельницького району в с. Циблі росташований Республіканський госпіталь для інвалідів та учасників воєн - що є центром реабілітації захисників Батьківщини як Києвщини, так і всієї республіки.

   В системі охорони здоров'я області трудяться 3810 лікарів, 52 відсотки з яких мають високі кваліфікаційні категорії, та 17033 середніх медпрацівники.