„Київська правда”, № 70, 27 червня, п’ятниця
Стаття „28 червня — День Конституції України”
Шановні жителі Київщини!
Від імені обласної державної адміністрації, обласної ради сердечно вітаємо вас зі святом — Днем Конституції України.
У 1996 році українські громадяни отримали Основний Закон, який гарантував їм права та свободи, наблизив Україну до країн з розвинутою демократією та остаточно закріпив Незалежність нової європейської держави. Таким чином, сьогодні ми святкуємо не просто Державне Свято, ми святкуємо день започаткування основних засад Свободи, Права і Демократії.
Світовий досвід свідчить, що найуспішніше розвивається та система, в якій найповніше розкривається творчий потенціал народу. Саме вільна і відповідальна людина є головною рушійною силою сучасної цивілізації, творцем усіх складових політичних, економічних і соціальних процесів. Конституція України 1996 року дала поштовх громадянам нашої держави для продуктивного розвитку усіх галузей національного законодавства та сфер суспільного життя.
Пам'ятаймо — Україна починається з кожного із нас. Тільки нам під силу збудувати суспільство, в якому будуть створені умови для всебічного розвитку людини, де пануватимуть гуманізм, демократія, закон і справедливість.
Нехай демократичні засади, що були закріплені цим надзвичайно важливим документом, стануть реаліями нашого сьогодення, а дух законності прийде до серця кожного громадянина України. Давайте спільно створювати нову європейську державу.
Шановні жителі Київщини!
Вітаючи усіх вас з цим святом, від усього серця бажаємо міцного здоров'я та творчого натхнення, добробуту і затишку у родинах, мудрості і далекоглядності, високих досягнень, успіхів у праці та нових звершень заради реалізації принципів Основного Закону нашої Вітчизни — народовладдя, гуманізму та законності.
Віра Ульянченко,
голова Київської обласної
державної адміністрації.
Володимир Майбоженко,
голова Київської обласної ради
„Київська правда”, № 69, 26 червня, четвер
Рубрика „Дружні зв'язки”
Стаття „Програма працюватиме на розвиток регіонів”
25 червня 2008 року в м.Санкт-Петербург головою Київської обласної державної адміністрації В.І.Ульянченко та губернатором Ленінградської області В.П.Сердюковим підписано Програму по економічному, науково-технічному та культурному співробітництву між урядом Ленінградської області Російської Федерації та Київською обласною державною адміністрацією України на 2009 - 2010 роки. Програмою передбачено організацію співробітництва між областями у сфері економіки, промисловості, інвестицій, сільського господарства, охорони здоров'я, культури, туризму, спорту ти освіти.
У рамках підписання Програми укладено Угоду про співробітництво між Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області і Муніципальним Утворенням Всеволожського Муніципального району Ленінградської області.
Прес-служба КОДА
Рубрика „Міжнародне співробітництво”
Стаття „Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”
Днями Київська облдержадміністрація, облрада та представники Програми розвитку ООН (ПРООН) підписали тристоронню Угоду про партнерство в рамках впровадження спільного проекту Європейського Союзу та Програми розвитку ООН „Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”. В тексті Угоди звертається особлива увага на те, що сторони співпрацюватимуть для розробки механізму прийняття рішень за принципом участі громадськості та для мобілізації ресурсів для фінансування проектів, спрямованих на соціальну інтеграцію, відновлення та сталий розвиток. Угода також закріплює зобов'язання щодо співфінансування Проектів громад.
Проект „Місцевий розвиток, орієнтований на громаду” підтримуватиме та співфінансуватиме громадські ініціативи у всіх областях України та Автономній Республіці Крим. На сьогодні Проект розпочав діяльність у 20 областях та АРК, підписано Угоди про партнерство з 13 областями.
У своєму вступному слові Координатор системи ООН та Постійний представник ПРООН в Україні Френсіс О'Доннелл акцентував увагу на тому, що зазначена ініціатива спрямована на підтримку громад сіл, селищ та малих міст у вирішенні найважливіших потреб їх розвитку.
Представляючи стратегію, механізми та план дій щодо виконання проекту на місцевому рівні, представником ПРООН була відзначена велика зацікавленість з боку голови облдержадміністрації у поліпшенні соціально-економічних умов мешканців Київщини. А з такою ініціативністю та підтримкою з боку влади проект має всі підстави для успішної реалізації.
За словами пана Френсіса О'Доннелла, Проект „Місцевий розвиток, орієнтований на громаду” було започатковано у вересні 2007 року, а у Київській області він стартував 9 квітня 2008 з проведення Регіонального семінару за участі керівництва області та районів. Тоді ж було оголошено конкурс на відбір 8 районів - учасників. 11 заявок, що надійшли на адресу Проекту, були належним чином проаналізовані, а остаточне рішення про відбір районів було прийнято спільно з представниками облдержадміністрації.
Отже, під час урочистого підписання Угоди було оголошено список районів Київської області, відібраних для участі у Проекті на конкурсній основі. Ними стали Тетіївський, Сквирський, Переяслав-Хмельницький, Ставищенський, Іванківський, Миронівський, Фастівський та Кагарлицький райони, а також місто Ржищів. Для подальшого розгортання діяльності Проекту на районному рівні їх керівництвом було підписано угоди про партнерство.
Голова облдержадміністрації наголосила на важливості запровадження Проекту, оскільки його реалізація допоможе вирішити проблеми у тих чи інших галузях безпосередньо на місцях. Адже Угодою передбачається, що жителі районів-учасників можуть самостійно визначити пріоритетний напрямок свого розвитку.
А такими пріоритетами для районів можуть стати: охорона здоров'я, впровадження енергозберігаючих технологій, утилізація відходів, знешкодження запасів пестицидів, розвиток комунального водопостачання або транспорту, організація вуличного освітлення, тощо.
Очікується, що на виконання домовленостей Проект витратить до 400 тис. дол., а з місцевих бюджетів буде виділено близько 360 тис.дол.
В.Ульянченко запевнила, що обласна адміністрація цілком підтримує впровадження зазначеної ініціативи на теренах Київщини і готова у тісній співпраці з європейськими та місцевими структурами реалізовувати все заплановане.
С. Косинов
Рубрика „29 червня — День молоді”
Стаття „Шляхи успіху і перемог обирає молоде покоління Київщини”
Напередодні Дня молоді талановитих, яскравих і успішних молодих людей Київщини запросили до столиці голова Київської облдержадміністрації Віра Ульянченко та голова Київської облради Володимир Майбоженко. Традиційно така зустріч відбулася в приміщенні облдержадміністрації, офіційні вітання змінювалися нагородами та подарунками, а віншувалося свято келихом шампанського та музичним дарунком бандуристів Національної Стрітівської школи мистецтв.
— Я люблю молодь за їхній максималізм, — зазначила Віра Ульянченко. — Це люди, яким усе під силу. Адже можливо зробити навіть неможливе, якщо ти чогось сильно хочеш, щось можеш і умієш та докладаєш максимум зусиль для досягнення мети.
Виходячи з цього я просто радію, дивлячись на вас — молодих, але уже відомих науковців, спортсменів, юних талантів...
І справді для відзначення премією голови Київської обласної державної адміністрації було представлено людей абсолютно різних професій та вікових категорій. Так, наприклад, серед наймолодших — учениця загальноосвітньої школи №1 м.Яготин Наталія Забишна, учениця Київського інтернату фізичної культури та спорту (Володарський район) Олена Назарчук, учениця загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 м.Васильків Марина Мурашко. Цю трійку дівчаток відзначили у номінації „За спортивні досягнення”. Їхній одноліток — майстер спорту міжнародного класу зі стрибків на батуті Євген Дьок отримав подяку Київської обласної ради.
Серед інших найкращих представників молоді Київщини є і учителі, і науковці, і сподвижники молодіжного руху, і механіки, техніки, водії, журналісти, тепличниця, медики та керівники різних господарств.
— Я почав займатися благодійною справою після власної травми, яка прикувала мене до інвалідного візка, — розповів голова Обухівської районної громадської організації інвалідів „Пробудження” В'ячеслав Салаєв. — Зараз реалізовуємо різні проекти, які допомагають усім людям на візках вільно рухатися і жити як усі.
Навіть будучи на ногах, В'ячеслав займав активну життєву позицію. Займався професійним спортом (вільна боротьба), неодноразово захищав прапор України на міжнародному рівні і отримував чемпіонські нагороди. Сьогодні він займається дещо іншою справою — допомагає таким, як сам. Але успіх наздогнав його і тут. Від Віри Іванівни Ульянченко як нагороду за свою роботу В'ячеслав Салаєв отримав премію у розмірі двох з половиною тисяч гривень.
У цьому році таку премію отримали всього 20 молодих людей, один з яких відзначений ще й премією Кабінету Міністрів України. Таке подвійне вітання отримав кандидат сільськогосподарських наук, асистент кафедри екології та біотехнології Білоцерківського національного аграрного університету Віктор Харчишин. Він уже захистив кандидатську дисертацію, отримав 11 патентів за наукові роботи, у фахових виданнях надруковано численну кількість його статей, а також Віктор Миколайович мав можливість пройти стажування у Німеччині. Щасливчик поділився із нами своїми планами щодо раціонального використання отриманих коштів:
— Обов'язково значну частину грошей спрямую для вивчення іноземних мов — англійської та німецької. Якщо щось залишиться, то не погано було б купити ноутбук, адже Інтернет дає широкі можливості для отримання нової інформації та спілкування з цікавими людьми.
Окрім нагороджених преміями молоді люди отримали від імені голови облдержадміністрації почесні грамоти, іменні годинники та квіти. Почесними грамотами та подяками за особистий внесок у реалізацію молодіжної політики, активну громадську позицію та з нагоди Дня молоді голова облради Володимир Майбоженко нагородив ще 13 хлопців та дівчат.
— І хоча вік у всіх різний, молоді усі ті, хто відчуває себе молодим в душі, сповнений оптимізмом і окрилений ще багатьма планами, — сказав Володимир Володимирович. — Сьогодні ми, наша держава дає вам шанс і можливості стати кращими за попередників, розумніше побудувати своє власне життя і життя країни в цілому.
Голова Київської обласної студентської ради при голові Київської обласної державної адміністрації, студентка IV курсу Національного університету державної податкової служби Ангела Бочі запевнила присутніх, що більшість молоді у Київській області — це рішучі, активні, свідомі, розумні та енергійні люди. Вони не чекають якихось пільг чи прийняття законопроектів, а самі шукають можливості та шляхи, що ведуть до успіху.
Що ж, можна лише побажати усім молодим людям не втрачати того оптимізму і не зупинятися на півдорозі до поставленої мети. А нинішня влада своїми діями, постійними програмами яскраво демонструє підтримку тих талантів та ініціатив.
К. Денисюк
Рубрика „З перемогою!”
Стаття „Спортсмени Київщини – кращі”
Нещодавно в Донецьку на РСК „Олімпійський” пройшов 17-й чемпіонат України з пожежно-прикладного спорту.
Продемонструвати свою майстерність і вправність приїхали учасники з 31 команди з усієї України. На урочистій частині змагань виступили суддя міжнародної категорії, майстер спорту полковник служби цивільного захисту Олександр Тарасов, заступник міського голови Микола Волков, начальник Головного управління МНС України в Донецькій області Андрій Бондаренко.
Спортсмени протягом трьох днів змагались у таких видах: подолання 100 -метрової смуги з перешкодами, підйомі по штурмовій драбині, пожежній естафеті 4x100 метрів, двоборстві, підйомі по висувній драбині в вікно 3-го поверху учбової вежі та в бойовому розгортанні. За результатами 3-денної боротьби визначились чемпіони та призери Чемпіонату України з пожежно-прикладного спорту 2008 року та в окремих видах змагань, за що були нагороджені цінними подарунками. Спортсмени Київщини Руслан Косенко та Павло Куцевіл стали чемпіонами з підйому по висувній драбині. Анатолій Каюк став срібним призером по 100 метровій смузі з перешкодами. Команда Київщини по бойовому розгортанню посіла друге місце в цьому виді змагань. Перше загальнокомандне місце посіла команда з Київської області, друге — виборола команда з Харківської області, а третіми стали спортсмени з міста Києва.
Нагороджував переможців перший заступник міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Володимир Михайлович Антонець.
Спортсмени області в котрий раз продемонстрували свої відмінні навички та вміння у професійному виді змагань.
О. Ткаченко,
заступник начальника ГУ МНС
України в Київській області,
полковник служби цивільного
захисту
„Київська правда”, № 68, 24 червня, вівторок
Рубрика „В облдержадміністрації”
Стаття „За півкроку до історичної правди”
Восени цього року вся Україна повернеться помислами в свою історію, далекі 1932-33 роки. Саме цей період історії написаний мільйонами втрачених життів, які заплатили ціну комуністичному режиму того часу. Довгий період Голодомор 1932-33 років як чітко спланована акція проти українського народу не визнавався суспільством, оскільки усі архівні документи були засекречені, статистичні дані применшувалися, а тогочасні владики великої імперії, до складу якої входила і Україна, не визнавали своїх помилок чи лихих намірів. Сьогодні ж Україна сама відтворює свої історичні реалії. Не звинувачуючи ні в якому разі сусідню державу — Росію, наш Президент прагне встановити історичну справедливість, як кажуть, пролити світло на темні сторони життя на початку минулого століття. І парламенти 14 країн світу уже визнали Голодомор 1932-33 років актом геноциду проти українського народу. Ще ряд держав на сьогоднішній день погоджуються із самим фактом Голодомору 1932-33-го. А майже 30 відсотків самих українців, свідчать різні соціологічні опитування, відмовляються розглядати Голодомор як трагедію, заплановану „згори”.
2008 рік оголошений Президентом України Віктором Ющенком як Рік пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Усі органи виконавчої влади отримали завдання для подальших дій, підкріплені його підписом — Указ „Про заходи у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-33 років в Україні”. Над чим же нині працює Київщина, чого вже вдалося досягти і що ми повинні ще встигнути зробити до офіційного відзначення 75-их роковин Голодомору, які традиційно припадають на листопад? Про напрацювання, проблеми та плани у цьому напрямку суспільного життя йшлося на обласній нараді за участю голови Київської облдержадміністрації Віри Ульянченко, її заступника Ростислава Єреми, начальників ряду управлінь облдержадміністрації та районних управлінь освіти і культури, керівників вищих навчальних закладів, а також за присутності представників ЗМІ.
Віра Іванівна Ульянченко одразу ж розставила пріоритети та визначила напрямки діяльності, спрямовані як на виконання указу Президента, так і на інформування наших громадян про підготовку до дня вшанування пам'яті жертв голодної смерті в нашій області.
— Сьогодні ми вже маємо розсекречені архівні записи, офіційні документи, історичні довідки, які чітко вказують, що Голодомор 1932-33-го років в Україні був, — сказала губернатор. — Наше з вами спільне завдання — підкріпити ці факти живими свідченнями людей, які на собі відчули те лихоліття, які пам'ятають хоча б якісь дрібниці, імена та можуть дати власну оцінку політичному тогочасному режиму. Таких людей з кожним роком стає все менше і менше. Тож закликаю усіх до ретельної, копіткої і відповідальної роботи.
Першим пунктом, над яким працюють спеціалісти по всіх районах Київщини, а окремі дослідники присвятили цій справі багато років життя, — це збір та запис живих спогадів безпосередніх учасників тих подій. Саме з їхніх розповідей складають мозаїку тогочасної трагедії: підраховують, скільки людей тоді померло в конкретному селі чи навіть на окремому кутку, вулиці, співставляють ці свідчення з архівними даними; із відповідей очевидців на конкретні запитання узагальнюють методи та засоби, якими проводилась антигуманна акція тощо.
Як доповів начальник управління культури та туризму Київської облдержадміністрації Василь Романчишин, ще на початку року було сформовано редакційну колегію, відповідальну за подання інформації до Національної Книги Пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років в Україні, та редакційно-видавничу групу обласної Книги Пам'яті. В районах та містах області створено 437 пошукових груп, до складу яких входять працівники освіти, культури, архівних установ, місцевих засобів масової інформації, краєзнавці, представники громадських організацій та активна учнівська і студентська молодь. Від початку року пошуковцями виявлено 259 тисяч 232 особи — жертви Голодомору, зібрано та записано 1429 свідчень очевидців. На Київщині від Голодомору постраждали жителі 849 населених пунктів.
Керівник редакційної колегії, письменник, голова Київської обласної організації Національної спілки письменників України Анатолій Гай поділився і труднощами цієї роботи. За його словами, окремі люди, які опрацьовували свідчення очевидців, психологічно не витримали тих страшних фактів людоїдства та голодної смерті і відмовилися від роботи. Однак наша область відрізняється від решти областей тим, що реєстр жертв Голодомору 1932-33-го та свідчення очевидців не можуть вміститися у загальновизначений один том Національної Книги Пам'яті. На думку фахівців, Київщина буде представлена трьома-п'ятьма такими томами. І тут не пишатися своєю зробленою роботою слід, а ще раз осмислити розміри тієї трагедії, яка спіткала наших предків. З огляду на це, окрім Книги Пам'яті, до друку готуються ще кілька видань, які стануть цінним надбанням для прийдешніх поколінь.
У цьому аспекті слід відмітити і активну позицію сучасної молоді. Учні та студенти виявили значний інтерес до історичних подій. Вони активно зустрічаються із очевидцями, беруть участь у "круглих столах", тематичних семінарах, відвідують фотовиставки і навіть видають свої книги, де, окрім неоціненних фактів, діляться власними думками та переживаннями стосовно комуністичної влади.
Нерозривно із цим пов'язаний наступний окремий пункт, на який слід звернути увагу, — пам'ятки комуністичного режиму та новозведені меморіали, пам'ятники і хрести жертвам Голодомору. У кількісному еквіваленті перевага за першими. Пам'ятники Леніну вже давно стали ознакою ідолопоклонства. За їхньою допомогою людей перетворювали на рабів під всевидящим оком великого вождя. Але вільні люди в незалежній власній країні й досі не поспішають позбутися свого далеко не найкращого пережитку минулого. Парадокс: боїмося (питається тільки "кого"?) прийняти свідоме рішення. Віра Ульянченко такої позиції районних керівників не поділяє і говорить, що вихід при бажанні можна знайти завжди.
Натомість жертвам Голодомору в області встановлено 455 пам'ятників та пам'ятних знаків. Окремі населені пункти й досі не мають місця, куди б лягли квіти та спалахнула свіча пам'яті. Із 524 встановлених місць масових поховань жертв Голодомору 519 упорядковано останнім часом, і лише 5 захоронень було забудовано за часів радянської влади. Голова Київської облдержадміністрації закликала присутніх керуватися мудрістю, а не практичністю, коли мова йде про встановлення пам'ятного знака жертвам Голодомору. На її переконання, усі ці хрести та меморіали повинні бути максимально наближеними до місць масових поховань чи страшних свідчень, коли, наприклад, хата стала могилою для всієї великої родини.
Окрім цього, учасники наради детально обговорили ті заходи, які вже проводились, проводяться та будуть проводитися в рамках відзначення 75-их роковин пам'яті жертв Голодомору 1932-33-го років. Різні конференції, виставки, зустрічі, семінари, літературні вечори, диспути, тематичні вечори та фотовиставки — усе це, на переконання очільниці області, має бути доступним кожному свідомому українцю. Відповідну роз'яснювальну та просвітницько-інформаційну роботу проводять усі ЗМІ області, у друкованих виданнях започатковано постійні тематичні рубрики, а на офіційному Інтернет-сайті Київської облдержадміністрації створено нові підрозділи, які широко подають страшні факти, документи тих часів та висвітлення заходів, присвячених пам'яті жертв Голодомору 1932-33-го.
Роботи вистачає всім — і тим, хто досліджує історію, і тим, хто загладжує наслідки. Так, протягом 2007-2008 років різні види допомоги отримали 232 377 постраждалих від Голодомору, в тому числі медичну — 197 028 осіб, соціально-побутову — 13 893, матеріальну — 6 830 людей.
А наостанку наради голова облдержадміністрації ще раз наголосила:
— Голодомор — це не тема минулого, це лише початок великої аналітичної роботи, багата тема для досліджень і роздумів.
Окрім того, таку активну позицію у цьому питанні Віра Іванівна пояснила словами Президента України: „Лише за радянських часів Україна 8 разів оголошувала свою незалежність, з них 6 разів це рішення було зафіксовано на папері, 5 разів ми втратили той шанс. Лише зараз ми живемо в найдовший період незалежності і свободи своєї держави. І щоб осягнути цю цінність, не втратити її, треба пам'ятати про такі акції проти українського народу, як Голодомор 1932-33-го років”.
К. Денисюк
Рубрика „Свято на нашій вулиці”
Стаття „Батьків запросили на „Наталку Полтавку””
На Київщині вперше з ініціативи голови облдержадміністрації Віри Іванівни Ульянченко започатковано День шанування батьків, який цього разу відзначали напередодні Дня Конституції України.
А ідея запровадження такого дня виникла буквально недавно — на День сім'ї, коли Віра Іванівна Ульянченко за доброю традицією вітала і словом, і цінними подарунками від обласної влади багатодітні родини в особі матерів і вручала їм нагороди „Мати-героїня”. Жінкам була заслужена шана, але ж у ці їхні святкові хвилини, як вони про те говорили із вдячністю, не хто інший, як їхні чоловіки, були із дітьми, десь порались біля плит, птиці, худоби, на городах або були на роботі. І це було наче й закономірно, але дещо несправедливо по відношенню до глав родин, бо і вони цілком заслуговували на пошанування за турботи про сім'ї. Та календарної нагоди, так вже виходило, для цього не передбачено... Разом із тим для жінки із цим тут щедро, бо має 8 Березня, День матері, День сім'ї, де вона у центрі уваги. Саме жінки у нас за багатодітність — орденоносці: матері-героїні! А що ж чоловіки при цьому?.. Наче десь у затінку слави... Хоча без них, що ж там говорити, не було б у світі отих лелек, котрі збільшують по колисках немовляток... Та й хліб і до хліба на столі — це у більшій мірі їх заслуга.
Отож із таких щирих та суто житейських розмов і виникла думка у Віри Іванівни знайти можливість до пошанування самовідданих у піклуваннях про дружин, діток глав багатодітних родин. Трапилась для цього і хороша, сказати б так, „рівноправна” для всіх можливість — День Конституції, що наближається. З цієї нагоди у п'ятницю, 20 червня, матерів і батьків багатодітних родин Київщини, їх дітей було запрошено обласною владою побувати у столиці в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка на виставі "Наталка Полтавка" за однойменною п'єсою Івана Котляревського. Їх тут гостинно зустріли, вітаючи зі святом, Віра Іванівна Ульянченко, її заступник Ростислав Миколайович Єрема, голова Київської обласної ради Володимир Володимирович Майбоженко, заступник голови облради Лариса Максимівна Піотрович та інші офіційні особи. Як розповіла в інтерв'ю журналістам Віра Іванівна, для багатодітних родин на Київщині вже чимало зроблено у вирішенні проблем із житлом, забезпеченням автотранспортом (лише останнім часом такі сім'ї отримали у власне користування дев'ять "газелей"...), лікуванням, оздоровленням. І ця робота триває, бо найдорожче, що маємо, — це діти. І для них нічого не шкода. А якщо їх у родині від трьох, чотирьох, п'яти і до одинадцяти-дванадцяти, то велика шана їхнім батькам і матерям за цю святу і нелегку, але все ж вдячну місію дарувати світу дитячий сміх, оберігати для світу дитинство, виховувати для незалежної України, що гарантує Конституція, гідних синів і доньок. Тож цілком зрозуміло, чому вона потурбувалась про те, щоб не лише матерям, але і самовідданим по відношенню до родин батькам, котрі не менше від своїх дружин докладають старань, аби все було добре в сім'ях, була належна за це шана. „І хоча сьогодні, — зауважила Віра Іванівна Ульянченко, — зал театру зможе прийняти лише до тисячі представників із багатодітних родин, а у нас в області до семи тисяч таких сімей, проте ми і надалі знаходитимемо можливості, щоб і для решти траплялося свято на їхніх вулицях, щоб батьки у парі із дружинами змогли хоч інколи відпочити від своїх буденних турбот. На що надто заслуговують. Дуже б хотіла, щоб цей день подарував їм хороший настрій від зустрічі із справжнім мистецтвом.”
А так і трапилося, бо актори прекрасно грали свої ролі і зал емоційно на це реагував: хтось втирав непрохану сльозину, зітхаючи над долею Наталки, що зачекалася на коханого Петра, а хтось від душі веселився, слухаючи „зарозумілі” репліки пана Возного. А як співали актори! Брали, як мовиться, цим за живе... Талановита, співуча з діда-прадіда Київщина це оцінила, а тому по завершенні вистави зал стоячи бурхливо і довго аплодував акторам і викликав їх на „біс!”. Тобто свято — вдалося. Добрій справі — добре продовження.
Г. Приходько
Рубрика „Інвестиції”
Стаття „Успіхи Київщини — приклад для України”
Немає нічого дивного в тому, що для багатьох регіонів Київщина — своєрідний барометр, за яким вони звіряють економічну і політичну погоду. Зрештою, так і має бути — на когось треба ж рівнятися. Зрозуміло, на столичну область цей факт накладає додаткові завдання. Якщо тебе беруть за еталон, міряють усі свої кроки, тут вже хочеш — не хочеш, а мусиш тримати марку, відповідати рівню, на який тебе ставлять.
Інвестиційна тема — не виняток. Навіть навпаки. Попри очевидні здобутки (як відомо, Київщина в державі є одним з лідерів інвестиційного процесу — як за обсягами капіталовкладень, так і за якісними показниками) і в столичному регіоні присутній ряд проблемних питань, які часто стають нездоланними бар'єрами на шляху інвесторів.
Товариство „Український клуб”, Київський інститут проблем управління імені Горшеніна та Інститут української політики поставили перед собою питання: який він, інвестиційний клімат на Київщині? А відповідь на нього стали шукати у визнаних економічних експертів та політичних оглядачів, науковців та управлінців, політиків та народних депутатів. Усіх їх запросили до участі в засіданні "круглого столу" на тему: „Інвестиційний клімат на Київщині: уроки для України”, де у відкритому спілкуванні запропонували усім бажаючим поділитися власними думками про інвестиційні успіхи та поразки регіону, інформаційний супровід інвестиційної політики, гармонізацію інтересів громад, влади та інвесторів. Київщину на цьому заході представляли заступник голови облдержадміністрації Валерій Кондрук, керівники районів та міст, працівники профільних управлінь, представники громадських організацій.
Напрямок дискусії задав Всеволод Степанюк, науковий співробітник Інституту світової економіки НАН України, керівник економічних програм фонду "Єдиний світ". У своєму виступі він зупинився на двох головних питаннях: що таке конкурентоспроможність та інвестиційна привабливість взагалі, а також — що вирізняє в цьому плані Київську область з-поміж інших регіонів України. Надмірна концентрація в Києві спекулятивного капіталу грає на пониження його інвестиційної привабливості, а отже у столичної області з'явився додатковий шанс реалізувати себе.
Відомий український експерт Віктор Лисицький вбачає перспективу для столичної області у розвитку високих технологій, створенні в майбутньому у цьому регіоні вітчизняної „силіконової долини”, з достатнім рівнем концентрації інновацій та інвестицій. Держава ж повинна законодавчо оберігати своє національне надбання, не допускати бездумного розтринькування вітчизняного потенціалу, починаючи від земельних і закінчуючи інтелектуальними ресурсами.
Виступ заступника голови Київської облдержадміністрації Валерія Кондрука був і доволі інформативним, і настільки ж самокритичним. Валерій Петрович не став згладжувати гострі кути і ховатися за „незручні” запитання. Мало того, що Київщина три роки тому першою в Україні провела аукціон з відкритого продажу землі, а торік приємно здивувала всю країну представницьким міжнародним інвестиційним форумом, в області ще ведеться активна робота, спрямована на полегшення життя інвесторів, яку зазвичай називають рутинною і якої, на перший погляд, не видно. Це і спрощення дозвільних процедур, і створення „єдиних вікон” для інвесторів, і розбудова інфраструктури, і налагодження партнерських відносин між владою та бізнесом, укладання своєрідних інвестиційних угод, які б чітко окреслювали не лише права інвестора, а й його зобов'язання, зокрема, участь у розвитку конкретних населених пунктів. А з іншого боку — миритися з сьогоднішньою ситуацією, коли реалізація багатьох великих інвестиційних проектів через неузгодженість на місцевому рівні опинилася під загрозою, ніхто не має наміру. Розвитку інвестиційних процесів, за словами В.Кондрука, часто шкодить надмірна політизація. А тому необхідні злагоджені дії усіх сил: виконавчої влади, депутатського корпусу, громадськості.
Спілкуючись із журналістами по закінченні засідання „круглого столу”, Валерій Петрович деталізував свою думку:
— Область сьогодні може розвиватися набагато швидшими темпами, використовуючи новітні технології та можливості інноваційного розвитку. Інвестору не треба боятися йти працювати на Київщину. Питаннями інвесторів сьогодні опікується і створений спеціально з цією метою координаційний орган. Звичайно, інвестор, який іде працювати в регіон, повинен розуміти, що він не тільки робитиме тут свій бізнес, а й буде повноцінним членом місцевої громади, на якому теж лежатиме відповідальність за розвиток території.
П. Зубенко
Головна
Карта сайта
Допомога
НОВИНИ ОДА
